Літопис УТОС

На цій сторінці наведені стислі відомості про історичний шлях Украінського товариства сліпих

Роки	Події
1933	4 червня Центральний виконавчий комітет і Рада Народних комісарів України ухвалили рішення про утворення Українського товариства сліпих. На той час в Україні існувало 12 місцевих осередків інвалідів по зору, які об'єднували більше 100 осіб. Головою оргбюро було затверджено Абрама Мойсейовича Едельмана.
1934	У 12 майстернях УТОС працювало 470 незрячих. Вони виготовляли з відходів сировини товарів на 5,3 млн. карбованців. розпочато видання журналу для незрячих дітей шрифтом Брайля "Юний піонер" (з 1969 року - "Школяр").
1935	В Україні діяло 78 виробничих майстерень, в яких було працевлаштовано 2411 інвалідів по зору. Засновано журнал "Праця сліпих" - попередник журналу "Заклик".
1937	Житомирська учбово-виробнича майстерня освоїла холодну штамповку металу, що дозволило випускати якісні побутові вироби.
1938	Відбувся Перший з'їзд УТОС. Його делегати заслухали звіт оргбюро, обрали керівні органи та затвердили Статут Товариства. Першим головою ЦП УТОС обрано А. М. Едельмана.
1940	Організовано учбово-виробничі майстерні в Західній Україні, зокрема, у Львові, Луцьку, Рівному та Чернівцях.
1941	Напередодні Великої Вітчизняної війни на підприємствах УТОС працювало понад 2700 інвалідів по зору. Товариство мало 38 гуртожитків, 33 клуби, 37 бібліотек.
1942 - 1943	Частина евакуйованих до Казахстану членів УТОС працювала в організованих там учбово-виробничих майстернях, які виготовляли продукцію для фронту.
1944	Відбувся Другий з'їзд УТОС. Він прийняв рішення щодо відновлення діяльності Товариства у звільнених від фашистів областях України. На кінець 1944 року відновили свою діяльність 33 міських і районних підприємства УТОС (до війни їх було 40).
1946	ЦК КП(б)У і Раднарком України ухвалили постанову "Про заходи щодо подальшого розвитку діяльності Українського товариства сліпих". Товариству була повернута вціліла під час війни матереально-технічна база. Почато будівництво нових приміщень учбово-виробничих підприємств, житла, об'єктів соціально-культурного призначення.
1948	У Харкові відновлено випуск журналу "Праця сліпих".
1949	Відбувся Третій з'їзд УТОС. Його делегати представляли інтереси 3422 членів Товариства. 2773 інваліди по зору працювали у 94 майстернях системи УТОС. Структура виробничої діяльності характеризувалася такими даними: 23 майстерні виготовляли металеві вироби, 14 - шкіряно-щіткові, 14 - вироби з деревини, 5 - валяні вироби, 7 - картонно=паперову продукцію, 15 - мотузки.
1953	Відбувся Четвертий з'їзд УТОС. На той час Товариство об'єднувало 5615 незрячих.
1956	Підприємства районних і міських товариств сліпих перейменовано на учбово-виробничі підприємства (УВП).
1958	Відбувся П'ятий з'їзд УТОС. У звіті Центрального правління зазначалося, що на початок 1958 року в системі функціонувало 64 учбово-виробничих підприємства, на яких працювало 8,1 тис. інвалідів по зору. 23 обласних та первинних організацій Товариства об'єднували понад 11 тисяч членів.
1961	У Харкові відбулися перші змагання незрячих спортсменів України.
1962	Відбувся Шостий з'їзд УТОС. За звітний період кількість членів Товариства збільшилася до 16705 осіб. Працювали 71 виробнича і 27 територіальних первинних організацій.
1964	Журнал "Праця сліпих" перейменовано на "Заклик".
1965	Створено Республіканський будинок звукозапису і друку УТОС.
1966	Відбувся Сьомий з'їзд УТОС. Його делегати представляли 21300 членів Товариства, об'єднаних у 109 виробничих і територіальних первинних організаціях.
1969	У Євпаторії відкрився утосівський санаторій імені Й. Наговіцина. При журналі "Заклик" почав виходити дитячий журнал "Школяр" - наступник "Юного піонера".
1971	Відбувся Восьмий з'їзд УТОС. За звітний період кількість членів Товариства зросла на 5679 осіб і досягла 27 тисяч. Головою Центрального правління обрано Віктора Михайловича Акімушкіна. В системі УТОС почала працювати Центральна бібліотека імені М. Островського. Президія ЦП УТОСу прийняла рішення про створення в системі учбово-виробничих об'єднань. З 1 жовтня почали функціонувати Харківське та Дніпропетровське УВО, які було намічено спеціалізувати на випуску електротехнічних виробів.
1972	Будинок звукозапису і друку УТОС почав працювати у статусі Республіканського.
1973	Створені обласні та міжобласні ради Товариства.
1976	Відбувся Дев'ятий з'їзд УТОС. Його делегати були обрані від 142 первинних організацій, у яких нараховувалося 39350 членів Товариства.
1981	Відбувся Десятий з'їзд УТОС. На нього послали своїх делегатів майже 50 тис. членів Товариства, з них на 9 УВО і 45 УВП працювало 36740 осіб.
1986	Відбувся Одинадцятий з'їзд УТОС. На цей час кількість членів Товариства досягла 55,3 тис. осіб.
1989	Розпочато видання газети ЦП УТОС"Промінь".
1990	Утворено Львівську професійну капелу бандуристів "Карпати" Українського товариства сліпих. Утворено Чернівецьку тифлопрактичну лабораторію.
1991	Відбувся Дванадцятий з'їзд УТОС. 202 його делегати представляли понад 58 тисяч членів Товариства. Функціонують 190 первинних організацій (79 виробничих і 111 територіальних).
1992	У Львові створено Фонд Брайля - громадську організацію, яка на етапі зародження в Україні ринкових відносин поставила собі за мету соціальний захист інвалідів по зору. Набрано першу групу незрячих студентів до Генічеського медичного училища.
1993	Міжнародний біографічний центр у Кембриджі (Велика Британія) присвоїв Г. О. Цейтліну звання "Людина року - 1992". У системі широко відзначено 75-річчя від дня народження та 50-річчя від дня загибелі Героя Радянського Союзу Якова Батюка.
1994	Колективи художньої самодіяльності УТОС взяли активну участь у фестивалі інвалідів України "Натхнення". Створено Навчально-інформаційний комп'ютерний центр УТОС. Незважаючи на серйозні фінансово-економічні труднощі, що спіткали Товариство у ті часи, в системі успішно розвиваються спорт та художня самодіяльність. На чемпіонаті світу з плавання в столиці Мальтійської республіки Валлеті утосівська команда, продемонструвавши високий клас, волю до перемоги, здобула кілька срібних та бронзову медалі.
1995	В колективах підприємств та організацій УТОС тривало обговорення нової редакції проекту Статуту Товариства.
1996	22 - 23 травня в м. Євпаторії проходив Тринадцятий з'їзд УТОС. У ньому взяли участь понад 190 делегатів - представники колективів усіх об'єднань, підприємств, територіальних організацій УТОС. З'їзд затвердив зміни і доповнення до Статуту Товариства, прийняв Концепцію та Основні напрями його діяльності на наступний період. Головою Центрального правління Товариства обрано Владислава Миколайовича Більчича.
1997	На базі республіканських курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів та спеціалістів УТОС пройшла психолого-практичну реабілітацію перша група тотально незрячих, переважно молодих інвалідів, з усіх регіонів України. У Риксивані (Італія) відбулися чемпіонати Європи з легкої атлетики і плавання серед інвалідів по зору. З цих престижних змагань утосівці привезли 4 золоті, 10 срібних і 9 бронзових медалей. З ініціативи незрячого доктора технічних наук Г. О. Цейтліна створено асоціацію "Вікно у світ".
1998	У Києві відкрито Реабілітаційний центр УТОС.
1999	Громадськість Товариства відзначила 10-річчя від дня виходу першого номера газети "Промінь" та 65-річчя - журналу "Школяр". VIII пленум ЦП УТОС обговорив питання "Про стан реабілітаційної роботи в системі та шляхи її вдосконалення" і визначив нові підходи, форми і методи цієї конче важливої діяльності.
2000	IX пленум ЦП УТОС, розглянувши питання "Про роботу об'єднань, підприємств та організацій УТОС в 1999 році та пріоритетні напрями діяльності Товариства в 2000 році", констатував початок виходу відомчих виробничих підприемств з кризового стану та зростання обсягів виробництва. Громадськість УТОС відзначила 65-річчя журналу "Заклик". Незрячі спортсмени, змагаючись у трьох видах спорту, успішно виступили на XI Паралімпійських іграх у Сіднеї (Австралія). Вони завоювали 13 медалей - 2 золоті, 5 срібних та 6 бронзових. Указом Президента України кращі незрячі паралімпійці нагороджені орденами "За заслуги" II та III ступенів.
2001	22 - 23 травня проходив Чотирнадцятий з'їзд УТОС. Він вніс зміни та доповнення до Статуту Товариства, затвердив Положення про Центральне правління та Центральну ревізійну комісію УТОС. З'їзд схвалив Концепцію Основних напрямів діяльності Українського товариства сліпих з соціально-трудової та медичної реабілітації, соціального захисту й інтеграції в суспільство інвалідів по зору на 2001 - 2005 роки. Ансамбль сопілкарів Кам'янець-Подільського УВП представив Хмельниччину на головній сцені України - в Палаці "Україна" - в концерті народних талантів, присвяченому 10-й річниці Незалежності держави. Республіканська бібліотека ім. М. Островського відзначила 65-річчя від дня створення.
2002	Відбулась пряма гаряча телефонна лінія, в якій на запитання інвалідів по зору відповідав голова ЦП УТОС В. М. Більчич. Міжнародний комітет реєстрації рекордсменів та Міжнародний клуб рекордсменів вручили тотально незрячому художнику з м. Харкова Дмитру Дідоренку одразу три нагороди: спеціальний диплом, клубну медаль і престижну статуетку Ніке. На VIII зимових Паралімпійських іграх у Солт-Лейк-Сіті (США) українські незрячі лижники здобули три медалі: Олег Мунц - дві срібні, Віталій Лук'яненко - бронзову.
2006	23 - 24 травня у м. Євпаторія відбувся П'ятнадцятий з'їзд УТОС. На посаду голови ЦП УТОС було переобрано В. М. Більчича. Його заступниками стали Ю. П. Симончук та В. І. Лютіков. Було обрано членів ЦП УТОС та членів Центральної контрольно-ревізійної комісії УТОС. Відповідно до постанови XI Пленуму ЦП УТОС від 13.04.2006 р. кошторис на проведення з'їзду склав 53800 грн. На з'їзді було схвалено Концепцію реформування та основних напрямків діяльності УТОС на 2006 - 2010 рр.