Біла тростина у житті незрячих 15.10.2009 Наталка ЩЕРБАНЬ Для багатьох із нас 15 жовтня - звичайний день календаря з нескінченними буденними турботами. Але поряд з нами є люди, для котрих ця осіння днина має по-справжньому особливе значення у їхньому житті. Бо саме 15 жовтня незрячі всього світу відзначають Міжнародний день білої тростини. Ще у далеку давнину посох або ковінька були постійним атрибутом у мандрах як для сліпих жебраків, так і для ченців, співців та мандрівників-філософів. Свого практичного й символічного значення біла тростина почала набувати на початку ХХ ст. Саме у цей період у багатьох європейських країнах змінюється устрій життя, а отже, й погляди та уявлення про навколишній світ. На краще змінюється й ставлення суспільства до інвалідів узагалі і зокрема по зору. Їм стає доступною спеціальна освіта (заснована наприкінці XVІІІ ст. французом В. Гаюї); починають друкуватися книжки шрифтом Брайля (рельєфно-крапковий шрифт, що винайшов сліпий француз Л. Брайль); навіть працевлаштування таких людей стає цілковитою реальністю. Однак залишалася ще серйозна проблема - самостійне орієнтування у просторі. Усе змінив нещасний випадок, через який англійський фотограф на ім'я Джеймс Біггс повністю втратив зір. Це сталося у 1921 р. у м. Бристолі. Проте чоловік не впав у відчай, а намагався вести самостійний і активний спосіб життя, тож почав виходити з дому зі своєю звичайною тростинкою для прогулянок. Але швидко відчув, що його паличка не завжди привертає увагу перехожих і через це виникають певні незручності як для нього, так і для оточуючих. Аби вирізнятися серед перехожих з тростинками, Біггс пофарбував свою у білий колір. Те саме він порадив зробити й іншим товаришам по нещастю. Ще 10 років сліпі англійці виборювали свою "білу тростину". І з 1932 р. Королівський національний інститут для сліпих розпочав офіційно забезпечувати інвалідів по зору білими тростинами. У 1931 р. тростини білого кольору з'вилися й у Франції. Вони слугували сигналом для водіїв, що перед ними на проїжджій частині - сліпа людина. Запровадила цей сигнал аристократка і гуманістка Гвілі Д'ербемон. Відтоді правилами дорожнього руху передбачено право для інвалідів по зору, піднявши білу тростину, безпечно переходити будь-яку автомагістраль. Це ж передбачено і вітчизняними правилами дорожнього руху (ст.18, п.5 N), але навряд чи варто випробовувати долю на українських дорогах. Завдяки соціальній спрямованості у державній політиці багатьох європейських країн в 50- 60 рр. ХХ ст. було розгорнуто широку кампанію з вивчення та роз'яснення проблем інвалідів. Її наслідком стало прийняте у 1969 р. Міжнародною федерацією сліпих у Коломбо рішення проголосити 15 жовтня Міжнародним днем білої тростини. На початку 90-х на ІV загальному зібранні Європейської спілки сліпих у Польщі було прийнято ухвалу, аби кожна національна організація інвалідів по зору добивалася від свого уряду офіційного визнання та підтримки Міжнародного дня білої тростини. В Україні, на жаль, офіційного рішення про відзначення цього важливого дня для людей з вадами зору немає. Проте Українське товариство сліпих відзначає День білої тростини, аби заявляти про нагальні потреби знедолених людей. 15 жовтня відбуваються спеціальні заходи та семінари, на які запрошуються представники влади, громадських організацій і дефектологи-тифлісти, щоб вкотре обговорити питання про права та інтеграцію сліпих у суспільство.