В.Б. Петровський, Президент громадської організація "Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів". Подолання проблем життєдіяльності інвалідів та їх реабілітація засобами форуму "Євро-2012". Чи замислювалися ви, чому на вулицях українських міст і сіл так мало інвалідів? Може, тому, що в українському суспільстві вони відсутні? Ні, інваліди в Україні є, і їх досить багато. Межа, що відділяє здорового і успішного члена суспільства від немічного інваліда дуже тонка, ледь помітна, до того ж, залежна від багатьох зовнішніх чинників, а не від самої людини. Подолавши цю межу, людина починає своє життя зовсім в іншій якості. І якість цього життя (пробачте за невільний каламбур), залежить не тільки від стану особистого здоров'я людини, але й від багаторівневого і багатогранного реабілітаційного процесу, який має пройти особа, пристосовуючись до особливостей свого нового життя, які, як правило, лишаються з нею вже назавжди, а також від того, наскільки навколишнє середовище пристосоване до потреб інвалідів. Протягом багатьох років інваліди, зокрема громадські організації інвалідів, роблять все для того, щоб вести гідне, достойне людини життя. В цьому процесі їм покликана допомагати держава. Протягом останніх років були прийняті такі законодавчі акти, як Закони України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (№ 2961-1V від 06.10.2005), Указ Президента України "Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями" (№ 900 від 2005 року), Указ Президента України "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями" (№ 1228 від 18.12.2007) та ряд інших. Чи полегшили вони суттєво життя інвалідів, зокрема, доступність до об'єктів історії, культури, спорту, туризму, нарешті, соціальної інфраструктури? На жаль, дуже несуттєво. Особливого забарвлення набуло питання доступності інвалідів до вищеперерахованих об'єктів у світлі отримання Україною права на проведення форуму європейського масштабу - фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. 22 лютого 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята "Державна цільова програма підготовки і проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу" (№ 107 від 22.02.2008), що охоплює майже всі сторони життя української держави, так чи інакше пов'язані з цим спортивним форумом. Зокрема, Програмою передбачені реконструкція і побудова спортивних споруд, реконструкція та реставрація пам'яток історії та культури, розбудова міської інфраструктури, ремонт доріг, підготовка волонтерів, розробка нових туристичних маршрутів тощо. Цифри і масштаби робіт, наведені в Програмі, вражають. Лише одного ми не побачили в цьому програмному документі: жодної згадки про людей з особливими потребами. Але ж туризм і спорт є одним з найефективніших видів реабілітації, а також інтеграції інвалідів в суспільство. І чи не найважливіше місце серед видів спорту як в реабілітації, так і в інтеграції інвалідів, відіграє наймасовіша і найулюбленіша гра громадян планети в цілому і України зокрема - футбол, що є масовим видом спорту, спортом для мас, в число яких входять і люди з фізичними вадами (інваліди). Тим самим футбол виконує головну функцію спорту - залучення до нього максимально великої кількості громадян. Стосовно ж інвалідів, це в першу чергу ключовий фактор - духовна реабілітація: емоції, фактор духовної єдності інваліда під час спортивного дійства, з усіма, в тому числі і здоровими громадянами, фактор можливості присутності інваліда на спортивних (футбольних) форумах, і відчуття себе таким же, як і інші громадяни, не помічаючи власних фізичних вад: свого візка, що замінює хворі ноги, відсутності слуху, що дозволяє тільки бачити футбольне дійство, відсутність зору, що не дозволяє бачити, але дозволяє відчувати навколишню атмосферу і переживати її разом з навколишнім стадіоном. До речі, це - чи не єдиний період, коли в суспільстві здійснюється інтеграція фізично хворих людей, адже під час процесу футбольного дійства та вихлюпу емоцій здоровим людям байдужа наявність поруч візка та відсутність у сусіда слуху, зору тощо. Чи це не є справжня, природня реабілітація та інтеграція інвалідів в суспільство і наближення суспільства до інвалідів? Без сумніву, на футбольний форум в Україну, разом з фізично здоровими людьми, приїдуть також фізично хворі люди з країн Європи, принаймні, наші колеги-поляки, партнери нашої організації, - обов'язково. До речі, люди з особливими потребами, що є громадянами країн Європи, є дуже мобільними, тож і їх присутність на майбутньому футбольному форумі не тільки можлива, а й, практично, гарантована. Виходячи з вищесказаного, і інваліди України також бажають бути не чужими на цьому святі життя. Тим більше зважаючи на те, що вищеназвана Програма поставила собі за мету за допомогою європейського футбольного форуму Євро-2012 "створити для вболівальників атмосферу футбольного свята в усіх містах, у яких відбуватимуться матчі". Так чому ж тоді в програмі немає жодного слова про інвалідів? Не хочеться думати про те, що, створюючи цю програму, держава забула про існування в суспільстві такої категорії, як інваліди. І органи влади, які повинні опікуватися гуманітарними, соціальними, культурними, освітніми тощо проблемами інвалідів, теж забули про них. Але ж в Програмі таки дійсно нічого немає про інвалідів, у загальнодержавній програмі! А як же вимоги УЕФА до України, що стосуються в значній мірі і інвалідів також? А як же гарантії, надані нашою державою? До того ж, інвалідів, навіть в особі їх всеукраїнських громадських організацій, не залучили до розробки цієї програми, хоча зрозуміло, що проблемами інвалідів можуть кваліфіковано володіти лише самі інваліди, їх об'єднання. Слід відзначити, що в Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2008 року не тільки враховані потреби інвалідів, але й розписано, яке міністерство, у співпраці з Національним агентством з питань підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, до речі, створеним спеціально для підготовки до Чемпіонату, призначене відповідальним за доступність для інвалідів цього спортивного форуму. Міністерство транспорту і зв'язку, у співпраці з Агентством, відповідає за "підготовку до чемпіонату транспортної інфраструктури, в тому числі з урахуванням потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями"; Міністерство культури і туризму, у співпраці з Агентством, "за створення туристичної інфраструктури у межах і навколо приймаючих міст, розроблення спеціальних туристичних маршрутів з урахуванням потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями"; Міністерство регіонального будівництва та розвитку, спільно з Агентством - за "внесення відповідних змін до державних будівельних норм у частині безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення". Держкомтелерадіо, спільно з Агентством, відповідає за "забезпечення на належному рівні теле- і радіотрансляції футбольних матчів у приймаючих містах, зокрема для осіб з вадами слуху та зору". Важлива місія покладена на Міністерство праці та соціальної політики України, функціональним обов'язком якого є проведення через громадські організації інвалідів моніторингу створення умов для безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів. Фахівцями Міністерства створена "Програма дій щодо участі Міністерства праці та соціальної політики України у підготовці та проведенні в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу", головною метою якої є "створення відповідних умов для доступу до заходів Чемпіонату осіб з обмеженими можливостями". Незважаючи на те, що ця програма в цілому і, особливо, в частині Заходів щодо забезпечення виконання цієї програми, є величезним кроком вперед, програма має і недоліки, головним з яких є намагання вирішити проблеми інвалідів без їх участі, а також те, що в ній відсутні механізми контролю і відповідальності. Останній недолік є недоліком практично всіх, без виключення, державних програм, тож і вищезгадана не уникла цієї участі. Хочеться наголосити, що будь-яка, навіть найкраща, програма без механізму виконання, механізму контролю за виконанням, а також механізму відповідальності за її невиконання або недбале виконання неефективна і нічого не варта. За її невиконання чи недбале виконання, в кінцевому підсумку, розплатиться держава, суспільство, платники податків, а не конкретні чиновники, з вини яких витрачені державні кошти і згаяний дорогоцінний час. Повертаючись до плану заходів по виконанню Програми, запропонованої Міністерством праці та соціальної політики щодо підготовки до Євро-2012, хочеться зазначити наступне. Власне, інвалідів в цій програмі стосуються лише 6 пунктів з 20, тож Міністерство праці та соціальної політики чомусь не вважало за доцільне створити програму, що стосується безпосередньо проблем інвалідів, які потрібно вирішити в світлі підготовки до Євро-2012, хоча це - компетенція саме цього, а не якогось іншого, міністерства. Спробуємо розібрати програму по пунктах (з п. 15 по п. 20): "15. Забезпечити органи праці та соціального захисту населення збірниками державних будівельних норм з питань створення безперешкодного доступу для осіб з обмеженими фізичними можливостями..; 20. Звернутися до Держмитслужби та Адміністрації Держприкордонслужби щодо створення сприятливих умов під час перетину кордону для осіб з обмеженими можливостями, в тому числі таких, які прямуватимуть на чемпіонат". Ці два пункти не стосуються безпосередньо вирішення проблем інвалідів, а тільки забезпечення нормативною документацією та організаційних питань роботи Держмитслужби, тобто інвалідам конкретно від цього пункту користі немає. "16. розробити та затвердити Програму створення робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями під час підготовки та проведення Чемпіонату і сприяти працевлаштуванню таких осіб на відповідні роботи". Щодо цього пункту, слід зазначити, що розробку такої Програми можна було б тільки вітати, але в разі наявності чіткої комплексної програми по вирішенню проблем доступності інвалідів до об'єктів історії, культури, спорту, туризму, соціальної інфраструктури тощо. До речі, така програма, що відтворює цілісне бачення діяльності всіх органів законодавчої і виконавчої влади по вирішенню означених проблем інвалідів, на сьогодні вже створена Всеукраїнською профспілкою працездатних інвалідів. А без такої комплексної програми про які робочі місця для інвалідів можна говорити з позицій загальнодержавницького підходу, тим більше, на перспективу, включно до 2012 року? 17. Винести на розгляд відповідних регіональних комітетів доступності питання щодо їх участі у розробленні детальних планів, проектів забудов територій, планів земельно-господарського устрою, проектів спортивних споруд та інших об'єктів, необхідних для проведення Чемпіонату, а також будівництва, розширення, реконструкції та капітального ремонту цих об'єктів та встановлення моніторингу щодо дотримання вимог безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення до всіх споруд і об'єктів. 1. Забезпечити співпрацю з Дніпропетровською, Донецькою, Львівською, Одеською, Харківською, Київською обласними та Київською міською державними адміністраціями щодо здійснення моніторингу із закупівель громадського транспорту (автобусів, тролейбусів, пасажирських вагонів), пристосованого до потреб осіб з обмеженими можливостями, та доступності громадського транспорту, залізничних вокзалів та аеропортів для таких осіб. 2. Звернутися до Держмитслужби та Адміністрації Держприкордонслужби щодо створення сприятливих умов під час перетину кордону для осіб з обмеженими можливостями, в тому числі таких, які прямуватимуть на чемпіонат. 3. Вийти з пропозицією до Мінсім`ямолодьспорту та Федерації футболу України щодо виділення в межах 4% загального обсягу квитків для інвалідів на футбольні матчі Чемпіонату та їх розповсюдження через Український центр фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" та Національний комітет спорту України. Проте важливі рішення приймаються, відповідальні призначаються (і добре, що вони є, ці відповідальні, адже є надія спросити з винних за невиконання або неякісне виконання намічених програм), але на сьогодні ми можемо з сумом констатувати лише те, що Україна не готова до того, щоб Євро-2012 подарував свято життя, реабілітацію та інтеграцію в суспільство для інвалідів. Для інвалідів не пристосовані стадіони, ми вже не кажемо про під`їздні шляхи до них, інфраструктура (готелі, заклади громадського харчування, шляхи пересування, місця особистої гігієни тощо)не пристосована для користування нею інвалідами, яка, до речі, потрібна не лише для інвалідів, а й для інших людей з особливими потребами (літніх людей, вагітних жінок та ін.), не відповідають їх потребам також і місця для відпочинку, проведення вільного часу, туризму. Відповідно до плану підготовки до "Євро-2012", певна робота вже має бути виконана. ВППІ не збирається зараз обговорювати, вчасно чи ні виконується план підготовки до форуму, але ми хочемо констатувати, що інваліди у вирішенні питань, актуальних для них, в цьому процесі участі не беруть. Планується і будується для них, але без них. Дивно, як можна вирішувати питання інвалідів, по їх доступності до об`єктів інфраструктури, фізично здоровим людям, без залучення до цього процесу інвалідів, до того ж інвалідів різних нозологій. Мабуть, тому в Європі ці питання давно вирішені, а в Україні за виконання обіцянок дотримуватись верховенства права ніхто навіть і не брався. А окремі пандуси, ліфти, інше, побудовані "про людське око", непридатні для користування. Однак відсутність конкретних результатів зовсім не означає, що інваліди і об`єднання інвалідів самі не намагаються вирішувати свої проблеми. ВППІ з часу оголошення рішення про проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу наполегливо намагається достукатися до всіх, без винятку, органів влади України, які покликані відповідати за ті, чи інші питання, пов`язані з Євро-2012. В тому числі, нею створена програма, що стосується всіх, без винятку, проблем, які необхідно вирішити для інвалідів, по їх доступності до об`єктів історії, культури, спорту, туризму і відповідної інфраструктури та повноцінної участі інвалідів, з урахуванням їх фізичних вад, безпосередньо в футбольному дійстві. Безумовно, така програма повинна бути спільно доопрацьована з відповідними органами законодавчої і виконавчої влади. Але, по-перше, втілення цієї програми треба було розпочати ще вчора, в тому числі з фінансовим забезпеченням напрямків діяльності, по-друге, на жаль, дуже повільно розкручується маховик співпраці з органами влади в Україні, а найголовніше - необхідні рішення повинні бути прийняті і підтримані на найвищому рівні, офіційно внесені в загальнодержавну програму (повна назва), чого досі не зроблено. Нарешті, держава повинна гарантувати виконання і контроль за виконанням міжнародних стандартів щодо вирішення проблем інвалідів, за умови участі в цьому процесі всіх зацікавлених об`єднань громадян-інвалідів та інших верств суспільства, а також гарантій, наданих Європі, з соціальним, моральними і матеріальним забезпеченням цих гарантій. Адже їх невиконання чи спроба переведення цього питання в суто політичну чи іншу зацікавлену площину, може привести взагалі до перебазування проведення футбольного форуму з території України. Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів - єдина громадська організація інвалідів в Україні, яка виступила з чіткою програмою не лише вирішення цих проблем в термін до "Євро-2012", а й з пропозицією широкого залучення до цієї програми, в рамках компетенції, наданої Конституцією та законодавством України, органів державної влади, вітчизняного бізнесу, громадськості країни, іноземних інвесторів. Зволікання з фінансуванням цієї програми з боку держави і розробки детального плану дій з усіма залученими до цієї програми міністерствами, відомствами, іншими структурами (а така розробка детального плану можлива лише за підтримки цієї програми на вищому рівні, в тому числі на рівні міністерства економіки України) може призвести не лише до ізоляції інвалідів від загальноєвропейського форуму "Євро-2012" внаслідок відсутності доступу до об`єктів інфраструктури, спорту і туризму вітчизняних і іноземних осіб з обмеженими можливостями, не лише до втрати інвестицій вітчизняою економікою, які можуть бути вкладені в об`єкти та інфраструктуру спорту і туризму для вирішення проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями внаслідок заблокування програми ВППІ, не лише до порушення Україною взятих на себе зобов`язань щодо виконання норм верховенства права стосовно інвалідів, а й взагалі до відсторонення України від проведення "Євро-2012" внаслідок перевірки дотримання Україною виконання європейських стандартів стосовно доступності інвалідів до об`єктів і інфраструктури, в данному випадку - спорту і туризму, інвалідів всіх нозологій, ініційованої зацікавленими не лише українськими, а, в першу чергу, іноземними "друзями і партнерами". ВППІ розуміє, що проблеми інвалідів потрібно вирішувати, і ми впевнені, що ви підтримаєте наші пропозиції, бо втілення їх в життя - це: - забезпечення гарантій успішного проведення Євро-2012 в Україні (адже, принаймні, в Європі вже забезпечено дотримання всіх стандартів для інвалідів); - престиж України, як держави, на міжнародному рівні; - додаткові інвестиції, в тому числі іноземного походження, в українську економіку; - робочі місця, соціально-економічне відродження України. Основними пунктами концепції, яку ВППІ пропонує напередодні міжнародного футбольного форуму, є: 1.моніторинг доступності інвалідів до спортивної і соціальної інфраструктури: стадіони, як мінімум, 6 міст України, аеропорти, залізничні та автовокзали, готелі, місця громадського харчування, тощо; 2. здійснення під егідою ВППІ і доведення до рівня світових стандартів спортивної і соціальної інфраструктури для безперешкодного користування нею інвалідами на рівні світових стандартів: - забезпечення комфортних умов для інвалідів, з огляду на вади їх здоров`я, як під час спортивних змагань, так і поза ними; - обов`язкове забезпечення в складі готельної інфраструктури певного відсотку місць проживання, пристосованих для вітчизняних і іноземних спортивних туристів, що є інвалідами різних нозологій; - обов`язкове забезпечення облаштування місць громадського харчування та особистої гігієни, тощо для користування ними вітчизняними і іноземними спортивними туристами, що є інвалідами різних нозологій. 3. забезпечення умов для інвалідів різних нозологій, як вітчизняних, так і іноземних, для змістовного проведення дозвілля на території України в перерві між футбольними матчами, забезпечення можливості здійснення інвалідного і спортивного туризму на території нашої держави. З метою втілення в життя цієї концепції, ми пропонуємо міністерствам України здійснити наступні конкретні кроки: 1. Створити спільну комісію або робочу групу з представників ВГО ВППІ та міністерств України з питань підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012". 2. Спільно з ВППІ розрахувати суму бюджетних коштів на потреби інвалідів, необхідні до "Євро-2012" Засоби, якими, за безпосередньої підтримки Міністерства економіки, Національного агентства України з питань підготовки і проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, Федерації футболу України, а також ряду інших міністерств України, ми плануємо досягти своєї мети, дуже прості, але ефективні. Це: 1. залучення іноземних інвестицій для втілення в життя програми ВППІ до Євро-2012 з метою реабілітації вітчизняних та іноземних інвалідів, які (іноземні інвестиції), фактично, будуть інвестиціями в економіку нашої країни в цілому і в проведення на гідному рівні Євро-2012; 2.офіційна і народна дипломатія: зустрічі з партнерами і офіційними особами, в тому числі в рамках навчання і обміну досвідом; 3. інформування іноземних колег з перших рук (з наочною демонстрацією) про проблеми, які слід вирішити для інвалідів на шляху до Євро-2012; 4. пошук інвестицій, в тому числі іноземних, що будуть спрямовані на подолання цих проблем; 5. заохочення участі іноземних інвалідів і інших осіб з обмеженими можливостями до участі в міжнародному футбольному форумі. Наша програма по реабілітації інвалідів шляхом їх залучення до участі в проведенні в Україні Євро-2012, вирішення проблем доступності і безбар`єрності для інвалідів Євро-2012, вирішення соціально-побутових проблем інвалідів у відповідності до європейських стандартів (обладнання відповідним чином об`єктів соціальної інфраструктури: кафе, готелі, громадський транспорт тощо) і, нарешті, розвиток внутрішнього і трансконтинентального інвалідного туризму передбачає також залучення до виконання програми ВППІ цілої низки міністерств і відомств України. ВППІ сподівається, що наші пропозиції, відповідно до запевнення Федерації футболу України (лист № 323 від 08.02.2008) будуть в повному обсязі включені до загальноукраїнської програми по проведенню фінальної частини Євро-2012 (програма вийшла 22.02.2008, тому в повному обсязі вони до неї увійти не могли). Однак хотілося б зауважити, що включення пропозицій не означає їх безумовного виконання на належному рівні, бо виконання таких пропозицій програми ВППІ неможливе для інвалідів без інвалідів, без автора (ВППІ) цих пропозицій. А на сьогоднішній день ВППІ, хоч і є автором програми і організацією, яка вже тривалий час, на протязі багатьох місяців, намагається достукатися до органів державної влади, не має можливості на належному рівні захищати інтереси інвалідів, не кажучи вже про фінансове забезпечення програмних засад. І це незважаючи на те, що практично всі відповідні міністерства і відомства, за виключенням очікувальної позиції, обраної кількома з них, функціональні обов`язки яких в цьому процесі не є визначальними, розуміють, підтримують і готові сприяти у вирішенні всіх, без винятку, програмних завдань ВППІ стосовно Євро-2012. На завершення доповіді хочеться висловити впевненість в тому, що не лише вимоги УЕФА, поставлені перед Україною, і гарантії їх виконання, підтверджені високопосадовцями нашої держави, а й здоровий глузд, сумління, врешті-решт, честь і гідність керівництва України піднімуть на належний рівень і зроблять щоденною співпрацю органів державної влади і громадських організацій по подоланню проблем інвалідів в соціальному, моральному та матеріальному аспектах, адже без такої співпраці вирішити проблеми інвалідів на загальнодержавному рівні та зробити їх життя в Україні гідним в повному розумінні цього слова та таким, що відповідає європейським стандартам, практично неможливо.